Markiv

FAMILY

привіт, це блог сім'ї Марків (Юра, Галя)

гру 312021

Будемо час від часу писати тут наші новини.

головний сайт: markiv.info

фотогалерея доступна тут: фотки

поштова розсилка про новини блогу: розсилка

оновлення нашого блогу через RSS доступні тут: RSS

 

За все слава Богу!

 

новіші - старші - ще старші - найстарші

про вербу

кві 122020

Текст нижче належить авторству Сергія Степанова, котрий, здається, є адвентистом-суботником. Хоч я і не належу до згаданої конфесії, однак повністю згідний із його точкою зору.

 

​​Вербна неділя

Мабуть, уже кожен отримав повідомлення з гілочкою верби (якщо сам ще не надсилав), і підпис, що верба збереже від хвороби і всього поганого. Щиро поважаю вірування тих, хто це розсилає, але пропоную трішки розібратися, чому саме верба використовується на так звану "вербну неділю", і чи справді вона може якось допомогти.

У свій час Ісус, перед тим, як померти на хресті, прибув до Єрусалиму. Про Нього на той час знало вже багато людей, і всі бажали побачити Людину, яка, на їхню думку, претендує на звання Царя Ізраїля, адже ті дива, які Він творив, вражали багатьох. Коли Ісус сів на віслюка, і в'їхав в Єрусалим, відбулося наступне: «І багато людей стелили свій одяг по дорозі, інші зрізували гілля з дерев і клали на шляху. Люди, які йшли перед Ним і слідом за Ним, вигукували, проголошуючи: Осанна Синові Давидовому!» (Матвія 21:8-9) А Іван уточнює, що за дерева були: «Вони взяли віття пальм, вийшли назустріч Йому і вигукували, промовляючи: Осанна! Благословенний, Хто йде в Ім’я Господнє! Цар Ізраїлю! » (Івана 12:13) 🌴

До слова, багато з цих же людей через тиждень кричали інші слова: «Нехай буде розп’ятий! » (Матвія 27:22) Але я не про це зараз хочу сказати. Саме з цією історією пов'язують свято "вербної неділі". Оголошую квест, хто знайде в цій історії слово "верба", отримає від мене приз. А хто знайде в Біблії повеління святити її гілки, і вказівку на те, що вона якимось чином оберігатиме від чогось, отримає ще більший приз. 🎁

Так, я знаю, що кажуть, що так як у нас не ростуть пальми, то замінили пальми на вербу. Але запитання: а чому саме верба? Є ж інші дерева, що ростуть на нашій території, гілки яких більше схожі на пальми. Відповідь одна: така традиція. Пробачте, але часи коли "партія за мене подумає, і скаже як робити", пройшли. Тепер ми маємо право вільно критично мислити і логічно пояснювати будь-яку традицію.

Увімкнувши здоровий глузд, починаю шукати коріння верби, тобто "вербної неділі", звичайно ж. І звідки пішов вираз "Не я б'ю, верба б'є", адже з тим пальмовим віттям таких маніпуляцій не проводили. Знайшов! 👇

У давніх слов'ян-язичників було таке свято - Вербохльост, яке дивним чином співпадає з "вербною неділею". І от що пише Вікіпедія: "Згідно з етіологічною легендою, колись верба була жінкою, і у неї було стільки дітей, що жінка посперечалася з Матір'ю-землею про те, що вона плодючіше. Мати-Земля, розсердившись, перетворила жінку на вербу". Що? Чекайте, але до чого тут християнство взагалі? А де Христос і Його вхід в Єрусалим?

Традиції були такі: "Починаючи з суботи, ламали гілки верби, а опівночі молодь обходила будинки з піснями. Біля воріт кричали: "Отопри, отопри, молодая, вербешкою бить, здоровьем больше прежнего наделить!" Увійшовши в хату, злегка били гілками верби зі словами: "Верба хлёст, бей до слёз!", "Вставай рано, бей барана!", "Бьём, чтобы быть здоровыми". Зранку, в неділю, люди легенько шмагали один одного, дітей, а також домашню худобу гілочками верби, примовляючи: "Верба красна, бей до слез, будь здоров!", – або: "Не я бью – верба бьет, верба хлест бьет до слез", "Будь здоров как вода, будь богатый как земля, расти как верба". Таким чином вони виганяли зимові недуги і хвороби. Дітям примовляли: "Рости, як верба!", "Як вербочка росте, так і ти рости!". 😲

Тобто виходить, що багато людей сьогодні продовжує святкувати старослов'янське язичницьке свято, до якого просто прив'язали подію з життя Ісуса Христа. Звичайно, я прошу пробачення у моїх православних друзів, що про це написав, але все ж моє сумління мені не дає спокою, і не можу я святкувати те, що кардинально протирічить Слову Божому.

Тож сьогодні у тебе є вибір: жити за принципами Радянського Союзу, коли весь народ був сірою масою, за яку подумають, і робив тільки те, що йому сказали, чи бути критично мислячим християнином, який чітко дотримується повелінь Божих, які записані у Біблії. Думай-те... 📖

Не покину я вас, не забуду [християнська пісня]

січ 012020

Не покину я вас, не забуду -
Так Бог каже тобі і мені:
Турбуватись про вас завжди буду,
У стражданнях тяжких на землі.

Буду в праці Я вам помагати,
Буду силу і міць подавать,
І в годину сердечної втрати -
Буду в душу бадьорість вливать.

Не покину Я вас, не забуду, -
Коли батько і мати, й рідня
Відречуться від вас, то Я буду, -
Рідним батьком для вас з того дня.

Ніжно буду Я вас доглядати
Так, як мати маленьке дитя,
Від усякого зла зберігати;
І провадить у вічне життя.

Я самотнєє серце розважу,
Сумні думи Я геть віджену;
І розбите життя Я поладжу,
Дух засмучений в вас підкріплю.

І добре навчися чекати [християнський вірш]

гру 292019

Ти думаєш, Я не бачу?
Ти думаєш, Я не знаю,
Як часто ночами плачеш,
Й заплакані очі ховаєш?

Ти думаєш, Я забувся,
Молитви твої не чую?
Та я ж із небес дивлюся,
І за тобою слідкую.

Ти кажеш: "Чому так важко,
Де відповідь Твоя, Боже?"
Чому ж ти чути не хочеш,
Чому чекати не хочеш?

Я завжди відповідаю,
Лиш різними способами.
Терпіння перевіряю,
І віру твою з ділами.

Ти хочеш усе відразу
Отримати те, що просиш,
Й не хочеш ти знать відказу,
Лиш мовиш: "Скоріш, мій Боже"

Та відповідь не забариться,
Її лиш зумій ти прийняти,
Можливо, не так як годиться,
І довше прийдеться чекати.

А може, й скажу відразу,
І дам тобі те, що просиш.
А те що не буде на користь,
Давати тобі не можу.

Бо краще тебе все знаю.
І бачу твоє майбутнє.
Терпіння і віри чекаю.
Я Той, хто є всюди присутнім.

Люблю тебе Я, дитино,
Хоч можу й когось карати.
І не за тяжкі провини,
А віру твою зміцняти.

І я допускаю горе,
Й печалі твої, і сльози.
Щоб у всіляку пору,
Ти знав - Хто тобі допоможе.

І щоб ти про небо мріяв,
Де краще тобі буде жити.
Щоб лиш на Мене надіявсь,
Хоч і прийдеться тужити.

Лише пам'ятай, дитино,
Що Я все роблю на краще.
І як тяжка прийде година,
Й ставатиме важче і важче,

То ти тоді знай - Я чую,
Я бачу твої всі сльози.
Молитви твої рахую,
І Я лиш тобі допоможу.

Зверни лиш свій зір до Мене.
Я знаю, коли все дати.
Лиш віруй Мені щоденно,
І добре навчися чекати!

(c) Tasya Ustymchuk